Загальна характеристик

До водорозчинних вітамінів належить: вітамін С, Н, В13, В2, В1, В5, В6, В9, В12. Усі вони термостабільні, за винятком вітаміну С, який руйнується при нагріванні в присутності кисню та важких металів.

Тіамін (Thiaminum) (вітамін В1). Вітамін міститься в дріжджах, зернових і бобових рослинах (особливо в зародках рису, пшениці, гречки, жита), у пшениці, нирках, серці, молоці, яєчному жовтку. Всмоктується в тонкій кишці.

Тіамін нормалізує шлункову секрецію, поліпшує регенерацію тканин, підвищує тонус парасимпатичної частини вегетативної нервової системи.

Застосовується тіамін при гіпо- й авітамінозах, а також як неспецифічний фармакологічний засіб, при захворюваннях периферичної та центральної нервової системи (неврології, ішіас, каузалгія, поліневрити), порушеннях функції травного апарату, захворюваннях міокарда та при перевтомах.

При передозуванні тіаміну виникає шум у вухах, запаморочення, нудота, висипання на шкірі, кропив’янка, свербіння. Може виникати навіть тіаміновий шок, що є проявом алергічної реакції на препарат.

Добова потреба у вітаміні для дорослої людини 2-3 мг. При фізичній роботі, у дітей, у вагітних, в період годування груддю потреба у вітаміні зростає до 5-6 мг на добу.

Рибофлавін (Riboflavinum) (вітамін В2). Жовто-оранжений кристалічний порошок, гіркий на смак, без запаху мало розчинний у воді. Рибофлавін дуже поширений у природі. Він міститься у дріжджах, яєчному жовтку, печінці, серці, нирках, молоці, ікрі, рибі, м’ясі, зародках і оболонках злаків, гороху, листкових овочах. Рибофлавін термостабільний, не руйнується при кулінарній обробці.

Цей вітамін входить до складу ферментних систем, що регулюють процеси окислювання і відновлення, а також білковий, жировий і вуглеводний обміни.

Добова потреба у рибофлавіні 1-3 мг. Велике значення для профілактики гіповітамінозу мають такі продукти, як пивні і пекарські дріжджі, гриби сир, печінка, молоко, бобові. Тепер рибофлавіном вітамінізують хліб і хлібобулочні вироби.

Рибофлавін застосовують для лікування гіпо- і авітамінозів цього вітаміну, а також як лікувальний препарат при екземах, дерматичних виразках, ранах, опіках, тріщинах сосків, блефаритах, кон’юктивітах, при ураженнях рогівки ока.

Кислота нікотинова (Acidum nicotinicum) (вітамін РР, вітамін В3). Білий кристалічний порошок, без запаху. В організмі нікотинова кислота перетворюється в амід (вітамін РР). Цей вітамін відіграє важливу роль в окислювально-відновних процесах, входить до складу ферментів, які переносять кисень, регулюють тканинне дихання. Нікотинова кислота й її амід стимулюють кротворення і кістковому мозку, прискорюють процеси загоєння ран і виразок, посилюють секрецію шлунка та перистальтику кишок, а також поліпшують всмоктування різних речовин із кишок.

Ціанокабаламін (Cyanocobalaminum) (вітамін В12). Кристалічний порошок темно-червоного кольору без запаху, гігроскопічний, мало розчинний у воді. Синтезується мікрофлорою кишок людини, але в недостатній кількості порівняно з витратами організму. Тваринні продукти є основним джерелом вітаміну. В людському організмі ціанокобаламін нагромаджується в печінці, нирках, стінці кишок. Всмоктування й засвоєння вітаміну погіршується або зовсім припиняється, якщо немає "внутрішнього фактора” – речовини білкової природи (мукопротеїду), яка виробляється залозами слизової оболонки шлунка і, з’єднуючись із вітаміном, запобігає його руйнуванню в кишках.

Ціанокобаламін застосовується при перніціозній (мегалобластичній) анемії, анемії вагітних, порушеннях кровотворної функції кісткового мозку, при захворюваннях нервової системи (розсіяний склероз, гострий період поліомієліту, радикуліти, каузальгії, фантомний біль), при гострих і хронічних гепатитах, алергічних та шкірних захворюваннях, променевій хворобі, порушення росту й розвитку у дітей.

Що таке водорозчинні вітаміни?

Водорозчинні вітаміни включають вітаміни групи В й вітамін С. Вони розчиняються у воді і не відкладаються у тілі. Зайва кількість виводиться разом із сечею, тому запас вітамінів має щодня поновлюватися при дотриманні збалансованої дієти, щоб забезпечити безперервне надходження їх в організм.

Водорозчинні вітаміни легко руйнуються чи вимиваються під час зберігання або приготування їжі, але, дотримуючись правильної процедури цих двох операцій, можна звести до мінімуму такі втрати. Свіжі овочі, фрукти й зелень слід тримати в холодильнику, використовувати воду, в якій варилися овочі, для приготування соусів і супів, запобігати дії прямих сонячних променів на молоко й зернові.

Водорозчинні вітаміни абсолютно не шкідливі, позаяк надлишок їх виводиться з організму.

Вітаміни групи В

Вітаміни групи В допомагають організму отримувати енергію з їжі, а також контролюють такі важливі процеси, як апетит, зір, здорова шкіра, здорова нервова система, формування червонокрівців.

Нестача вітаміну В

Недостатній рівень вітаміну В може призвести до багатьох проблем.

Авітаміноз (бері-бері) – через нестачу тіаміну (В1). Симптоми: втрата ваги, емоційні розлади, а також слабкість чи біль у кінцівках.

Пелагра – через нестачу ніацину В3. Може негативно впливати на шкіру, слизові оболонки, центральну нервову систему і шлунково-кишковий тракт.

Злоякісна анемія – через нестачу кобаламіну (В12). Симптоми: втома, сильне серцебиття, задишка, запаморочення. Нестача вітаміну В12 зрештою призводить до неврологічних розладів. У літніх людей зниження засвоєння вітаміну В12 може стати проблемою. До групи підвищеного ризику входять вегани – радикальні вегетаріанці, які відмовляються від вживання м’яса та інших продуктів тваринного походження: молока, масла чи сиру, а в рослинних продуктах вітамін В12 відсутній. При лікуванні на ранній стадії можна скоректувати таку нестачу, й більшість людей одужує.

Добавки

Водорозчинні вітаміни можна отримувати як добавки до раціону, але слід пам’ятати, що у збалансованому раціоні харчування вже є достатня кількість цих вітамінів. У деяких випадках, наприклад при різних строках вагітності, рекомендується приймати спеціальні добавки фолієвої кислоти. Високий вміст деяких вітамінів групи В може бути шкідливим, але це трапляється в разі прийому великих доз добавок, а не при вживанні натуральних харчових продуктів, що містять цей вітамін. Наприклад, великі дози вітаміну В6 можуть викликати периферичну нейропатію, що призводить до появи нестійкої ходи й оніміння.

Стосовно будь-яких добавок: не можна перевищувати дозу, вказану на упаковці.

Вітамін С

Вітамін С необхідний для нормального розвитку, росту і відновлення тканин організму, формування колагену (білкової речовини сполучних тканин), хрящів, кісток і зубів, а також загоєння ран.

Він також допомагає боротися з інфекцією, дозволяє білокрівцям руйнувати бактерії, а також відіграє ключову роль у процесі всмоктування заліза з кишечнику.

Рекомендована щоденна доза вітаміну С складає 40 мг, більшість людей отримують достатню його кількість із звичним харчовим раціоном. Деякі переконані, що високі дози вітаміну С можуть захистити їх від простуди та інших інфекцій, але достатньо вагомих доказів щодо цього немає.

При прийомі добавок не можна перевищувати щоденну дозу в 1000 мг, позаяк надлишок може викликати болі в шлунку, діарею і метеоризм.

Нестача вітаміну С

Люди, які регулярно вживають алкоголь, курці або ті, хто перебуває на дуже суворій дієті, можуть потерпати від нестачі вітаміну С. Алкоголь перешкоджає всмоктуванню вітаміну С, а сигарети вичерпують запаси вітаміну С.

Щоб допомогти одужанню людей з різними ранами, опіками, хворим на пневмонію чи при відновленні після хірургічних операцій, може знадобитися більша кількість вітаміну С.

Нестача цього вітаміну може призвести до захворювання на цингу. Її наслідки: м’язова слабкість, біль у суглобах, проблеми із загоєнням ран, втрата зубів, поява синців і гематом на шкірі, втомлюваність, а іноді й депресія. Цинга лікується прийомом добавок вітаміну С під наглядом лікаря.