Неділя, 17.12.2017
Твої реферати
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » Файли » Мої файли

Умовивід
[ Викачати з сервера (13.3Kb) ] 22.11.2011, 18:40

1. Умовивід як форма мислення, загальні особливості, істинність та хибність, види умовиводів

Умовивід – це найбільш складна форма мислення. Вона встановлює нові зв’язки між предметами і явищами на основі вже відомих.

Теорія умовиводів є найбільш ретельно розробленою частиною формальної логіки, яка є уподобанням численних видатних

Умовивід – цілісне розумове утворення і має структуру:

-         посилка (засновок) – судження, яке віддзеркалює вже відомі зв’язки

-         заключення (висновок)– судження, яке віддзеркалює нові зв’язки

Заключення буде істинним за наявності двох необхідних умов:

1.    Якщо посилки істинні за змістом.

2.    Якщо умовивід вірний за своєю будовою.

 

Наприклад:

Засновок 1 - Всі митці тонко відчувають природу

Засновок 2 – Левітан – митець

Заключення – Левітан тонко відчував природу

 

У цьому умовиводі обидві посилки істинні, і тому він побудований вірно і є цілком істинним. Це випливає з наступної схеми:

 


      

 

 

                                   

                                          А – Левітан

                                           В – митці

                                           С – ті, хто тонко відчувають природу

                                               

 

Навпаки, висновок може бути хибним, якщо:

1.        Хоча б одна з посилок хибна;

2.        Побудова умовиводу є хибною.

Наприклад:

Посилка – Всі свідки правдиві

Посилка – Захаров – свідок

Висновок – Захаров – правдивий

 

У цьому умовиводі одна з засновків-посилок (перша) є хибною. Висновок, відповідно, істинним не буде.

Стосовно того, наскільки важливою є вірна побудова умовиводу, свідчить відомий в логіці жартівливий приклад, коли з двох істинних посилок висновок отримується безглуздий.

 

Наприклад:

Посилка – Всі птахи носять пір’я

Посилка – Дикуни іноді теж його носять

Висновок – Іноді дикуни є птахами

 

 


                                                              С – ті, що носять пір’я

                                                               В – птахи

                                                               А - дикуни

Подібно до того, що не можна займатися побудовою будинку без добротного матеріалу, неможливо побудувати вірний умовивід без вірних суджень-засновків, які побудовані за правильною схемою.

 

Види умовиводів

Формальна логіка розрізняє насамперед:

4         безпосередні умовиводи – висновок будується лише на одній посилці Наприклад, "Петров викликаний до суду у якості свідка, тому він зобов’язаний давати свідчення”;

4         опосередковані – висновок будується на кількох посилках: "Всі рідини пружні. Ртуть – рідина (за звичайних умов). Відповідно ртуть має пружність”;

 

У свою чергу виділяють такі види опосередкованих умовиводів:

4         дедуктивні – рух думки йде від загальної закономірності до часткового випадку (Всі люди смертні. Аристотель – людина. Аристотель – смертний.); Серед дедуктивних опосередкованих умовиводів виділяють зокрема силогізми – висновок базується на двох посилках, які є судженнями і зв’язані з загальним для них поняттям (Всі юристи опікуються правом. Захарченко – юрист. Захарченко опікується правом.). Крім силогізмів виділяють також умовні і розподільні умовиводи;

4         індуктивні - рух думки йде від часткових випадків до загальної закономірності (Україна – країна Європейського континенту. Білорусь - країна Європейського континенту. Обидві країни – європейські);

4         традуктивні (за аналогією) - рух думки йде від одного часткового випадку до іншого часткового випадку. Вони обов’язково мають імовірнісний характер. (На планеті Марс існують певні кліматичні умови, які приблизно однакові з земними. На Землі є життя. Можливо (за аналогією) на Марсі є життя);

 

 

 

2. Види дедуктивних умовиводів (силогізм, полісилогізм, ентимема).

Силогізм як вид дедуктивного умовиводу вартий особливої уваги. Змалюємо структуру простого силогізму. Він складається з суб’єкта – меншого за об’ємом терміну (S), предикату – більшого за об’ємом терміну (P) і середнього терміну (M), який не входить до висновку, але входить до обох посилок, забезпечуючи між ними логічний зв’язок, виступаючи опосередкованою ланкою і уможливлюючи зв’язок S і Р.

 

Приклад:

Всі люди (М) – смертні (Р)

Сократ (S) – людина (М)

Сократ (S) смертний (Р).

 

Слід окремо зазначити, що існують сталі правила - аксіоми силогізму:

1.        Все, що стверджується або заперечується про клас предметів в цілому стверджується або заперечується стосовно частини або окремого елементу цього класу;

2.        У силогізми мають бути лише три терміни (суб’єкт, предикат і середній термін). Порушення цього правила призводить до логічної помилки, яка має назву "учетверіння термінів”. Наприклад, з того що: "Собака бігає двором”. "Кішка сидить на паркані” не можна зробити будь-якого вірного висновку. Ми бачимо чотири різних терміни (два суб’єкта і два предиката). Середнього терміну, який би пов’язував обидва судження немає. Ця помилка може бути завуальована – коли застосовуютьсь омоніми – слова з різними значеннями. Наприклад, слово "закон” означає: 1. Об’єктивний зв’язок між предметами; 2. Юридичну норму. Помилкою буде таке судження: "Закон – об’єктивний і не залежить від думки людей. Конституція України – закон. Тому вона ніколи не залежить від думки людей”.

3.        Якщо одна з посилок негативна, то і висновок буде негативним. (Будь-який злочин – правопорушення. Моральний проступок – не правопорушення. Моральний проступок не є злочином).

4.        З двох часткових посилок певного висновку зробити не можна. (Деякі депутати Верховної Ради – юристи. Деякі артисти - депутати Верховної Ради. Деякі артисти є юристами).

5.        Якщо одна з посилок часткова і висновок буде частковим. (Деякі пенсіонери працюють. Всі працюючі отримують заробітню платню. Деякі з тих, хто отримує заробітню платню – пенсіонери).

   Крім простого силогізму існує також складний силогізм (полісилогізм), який складають кілька простих силогізмів, які певним чином пов’язані між собою.

Наприклад:

Всі рослини – живі організми

Всі квіти - рослини

Всі квіти – живі організми (висновок 1)                    полісилогізм

Троянда – квітка

Троянда – живий організм (висновок № 2)

 

Перший проміжний висновок може бути пропущений і тоді умовивід в цілому прийме такий вигляд: "Всі рослини – живі організми. Всі квіти – рослини. Троянда – квітка. Троянда – живий організм”.

Такий силогізм має назву "сорит” – він застосовується для простеження тривалої залежності між класами предметів.

Скорочений силогізм без однієї посилки має назву "ентимема”.  У ентимемі може бути також відсутнім висновок. Така ентимема зокрема застосовується тоді, коли висновок людина робити не хоче в силу його очевидності, або небажаності.

Приклади:

Всі колекціонери – збирачі. Третьяков – збирач (відсутня друга посилка).

Всі співаки – люди. Ф. Кіркоров  – співак (відсутнє заключення).

 

3. Умовні та розподільні умовиводи

Крім силогізмів існують також такий вид дедуктивних умовиводів як умовні – в яких принаймні одна з посилок є умовним (імплікативним) судженням

Наприклад:

Якщо день сонячний, то сосновий ліс пахне смолою.

День сонячний.

Відповідно сосновий ліс пахне смолою;

або:

Якщо рішення суду оскаржене у касаційному порядку, то воно ще не вступило у законну силу.

Рішення суду оскаржене у касаційному порядку.

Відповідно воно ще не вступило у законну силу.

 

 

 

Формула такого умовиводу:

Якщо А то В  (АÕВ)

А

Відповідно, В

 

В залежності від того, чи всі посилки є умовними розрізняють суто умовні або умовно-категоричні умовні умовиводи. Приклади і формула умовно-категоричних умовиводів приведені вище. Приклад суто умовного умовиводу:

 

Якщо дані дії є шахрайством, то вони є кримінальним злочином.

Якщо такі дії є кримінальним злочином, то вони караються за законом.

Відповідно, якщо дане діяння є шахрайством, то воно карається згідно з законом.

 

Схема такого умовиводу:

                                               АÕВ Ù  ВÕС

                                                             АÕС

 

Крім силогізмів і умовних умовиводів, дедуктивні умовиводи бувають розподільними. Розподільним є такий умовивід, в якому хоча б одна з посилок є розподільним судженням.

Приклад:

Формами співучасті у кримінальному злочині є співучасть з розподілом ролей або співучасть без розподілу ролей.

Дана співучасть здійснена з розподілом ролей.

Відповідно вона не була співучастю без розподілу ролей.

 

Формула такого умовиводу: 

                                                         А  або  В

                                                              А

                                                           не В

 

4. Види індуктивних умовиводів

Серед принципово іншого виду умовиводів – індуктивних виділяють такі:

4            повна індукція – заключення належить тільки до тих випадків, які розглянуті у посилках. Наприклад: Прямокутні трикутники мають площу, що дорівнює половині добутку (множенню) основи на висоту. Тупокутні трикутники мають площу, яка дорівнює половині добутку основи на висоту. Гостровугільні трикутники мають площу, яка дорівнює половині добутку основи на висоту. Значить всі трикутники мають площу, яка дорівнює половині добутку основи на висоту.

4            неповна індукція – заключення належить не лише до випадків, які розглянуті у посилках, але і до всіх випадків того ж роду. 

 

5. Загальна характеристика традуктивних умовиводів.

У свою чергу традуктивні умовиводи можна характеризувати як опосередковані, де рух думки йде від одного часткового випадку до іншого часткового випадку. Такий вид умовиводу почасти застосовується при порівнянні двох предметів або процесів, які мають або не мають подібні ознаки. Якщо вони їх мають, то ми можемо дійти висновку, що і інші ознаки таких предметів можуть бути також подібними. Необхідно зважувати на те, що умовивід за аналогією має не достовірний, а імовірнісний характер. Ступінь імовірності залежить від існування як подібних, так і не подібних ознак, а також від ступені дослідження порівнюваних предметів або процесів. Якщо ступінь імовірності наближується до нулю, то вона перетворюється на нісенітницю. Наприклад, нісенітницею є умовивід щодо корисності злочинності для здорового суспільства, який базується на порівнянні суспільства з організмом здорової людини, у якому жоден з органів не є шкідливим.


Висновок

1.    Умовивід є найбільш складною базовою формою мислення, яка об’єднує дві попередньо розглянуті форми теоретичного пізнання – судження і поняття. Розташовані за певними правилами судження дають змогу отримувати нові дані про предмет, робити висновок щодо його якісних ознак, властивостей.

2.    Істинність умовиводу залежить від істинності його складових і вірності будови.

3.    Розрізняють умовиводи безпосередні та опосередковані, серед других розрізняють дедуктивні, індуктивні та традуктивні умовиводи.

4.    Знаючи теоретичні аспекти формування умовиводу, людина має змогу струнко поєднувати судження для отримання істинних висновків, або принаймні таких, імовірність яких є високою.


Література

 

1.     Тофтул М.Г. Логіка. – К.: Академія, 1999. – С. 131 – 179.

2.     Конверський А.Є. Логіка. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 203 – 254.

3.     Жеребкін В.Є. Логіка. – Харків: Основи, К.: Знання, 1998. – С. 108 - 202.

4.     Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Москва: ЧеРо, 2000 – С. 110 – 164.

  1. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика . – Москва: Владос, 2001 – С. 333 - 406.
  2. Умовивід на www.ukrreferat.at.ua
Категорія: Мої файли | Додав: eboard | Теги: умовивід, реферат, Логіка
Переглядів: 2163 | Завантажень: 183 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Друзі сайту
Интересное из сети

Картинки к рефератам

Вироби з бляхи на замовлення (Тернопіль)
Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz