The Elephants of the genus Loxodonta, known collectively as African elephants, are currently found in 37 countries in Africa.

African elephants are distinguished from Asian elephants in several ways, the most noticeable being their much larger ears. Also, the African elephant is typically larger than the Asian elephant and has a concave back. In Asian elephants, only males have tusks, but both males and females of African elephants have tusks and are usually less hairy than their Asian cousins.

African elephants have traditionally been classified as a single species comprising two distinct subspecies, namely the savanna elephant (Loxodonta africana africana) and the forest elephant (Loxodonta africana cyclotis), but recent DNA analysis suggests that these may actually constitute distinct species. This split is not universally accepted by experts. A third species of African elephant has also been proposed.

The authors of an analysis of nuclear DNA extracted from "African savanna elephant, African forest elephant, Asian elephant, the extinct American mastodon, and the woolly mammoth" concluded in 2010 that African savanna and forest elephants are indeed separate species:

    We unequivocally establish that the Asian elephant is the sister species to the woolly mammoth. A surprising finding from our study is that the divergence of African savanna and forest elephants—which some have argued to be two populations of the same species—is about as ancient as the divergence of Asian elephants and mammoths. Given their ancient divergence, we conclude that African savanna and forest elephants should be classified as two distinct species.

This reclassification has implications for conservation. If there are two separate species, each will be less abundant (particularly the rarer) and could be more endangered than a more numerous and wide-ranging single species. There is also a potential danger that if the forest elephant is not explicitly listed as an endangered species, poachers and smugglers might be able to evade the law forbidding trade in endangered animals and their products.

The forest elephant and the savanna elephant can hybridize (interbreed), though their preferences for different terrains reduce such opportunities. As the African elephant has only recently been recognized to comprise two separate species, groups of captive elephants have not been comprehensively classified and some could well be hybrids.

Under the new two species classification, Loxodonta africana refers specifically to the savanna elephant, the largest of all elephants. It is the largest land animal, with males standing 3.2 metres (10 ft) to 4 metres (13 ft) at the shoulder and weighing 3,500 kilograms (7,700 lb) up to a reported 12,000 kilograms (26,000 lb). The female is smaller, standing about 3 metres (9.8 ft) at the shoulder. Most often, savanna elephants are found in open grasslands, marshes, and lakeshores. They range over much of the savanna zone south of the Sahara.

The other putative species, the forest elephant (Loxodonta cyclotis), is usually smaller and rounder, and its tusks thinner and straighter compared with the savanna elephant. The forest elephant can weigh up to 4,500 kilograms (9,900 lb) and stand about 3 metres (10 ft) tall. Much less is known about these animals than their savanna cousins, because environmental and political obstacles make them difficult to study. Normally, they inhabit the dense African rain forests of central and western Africa, although occasionally they roam the edges of forests, thus overlapping the savanna elephant home ranges and hybridizing. In 1979, Iain Douglas-Hamilton estimated the continental population of African elephants at around 1.3 million animals. This estimate is controversial and is believed to be a gross overestimate,, but it is very widely cited and has become a de facto baseline that continues to be incorrectly used to quantify downward population trends in the species. Through the 1980s, Loxodonta received worldwide attention due to the dwindling numbers of major populations in East Africa, largely as a result of poaching. According to IUCN’s African Elephant Status Report 2007, there are between 470,000 and 690,000 African elephants in the wild. Although this estimate only covers about half of the total elephant range, experts do not believe the true figure to be much higher, as it is unlikely that large populations remain to be discovered. By far, the largest populations are now found in southern and eastern Africa, which together account for the majority of the continental population. According to a recent analysis by IUCN experts, most major populations in eastern and southern Africa are stable or have been steadily increasing since the mid-1990s, at an average rate of 4.5% per year.

Elephant populations in West Africa, on the other hand, are generally small and fragmented, and only account for a small proportion of the continental total. Much uncertainty remains as to the size of the elephant population in central Africa, where the prevalence of forest makes population surveys difficult, but poaching for ivory and bushmeat is believed to be intense through much of the region. South African elephant population more than doubled, rising from 8,000 to over 20,000, in the thirteen years after a 1995 ban on the trade in elephant ivory. The ban on the ivory trade in southern Africa (but not elsewhere) was lifted in February 2008, sparking controversy among environmental groups.

Африканський слон (комп’ютерний переклад)

Слони з роду Loxodonta, відомих під загальною назвою африканських слонів, які в даний час в 37 країнах в Африці.

Африканські слони відрізняються від азіатських слонів кількома способами, найбільш помітним є їх набагато більше вуха. Крім того, африканський слон, як правило, більше, ніж азіатський слон і має увігнуту спину. У азіатських слонів, тільки самці мають бивні, а й чоловіки і жінки з африканських слонів бивні і зазвичай менш волохаті, ніж їхні азіатські побратими.

Африканські слони традиційно класифікуються як один вид, що складається з двох окремих підвидів, а саме савані слон (Loxodonta Africana Африкана) та лісовий слон (Loxodonta Africana cyclotis), але нещодавно аналіз ДНК показує, що вони можуть насправді являють собою окремий вид. Цей розкол не є загальноприйнятою експерти. Третій вид африканських слонів було також запропоновано.

Автори аналізу ядерної ДНК, виділеної з "африканського слона савани, африканський слон лісу, Азіатський слон, вимерлого американського мастодонта і мамонта" уклав в 2010 році, що африканські савани і лісові слони дійсно окремі види:

Ми однозначно встановити, що азіатський слон є сестрою видів мамонтів.Несподіваний висновок з нашого дослідження є те, що розбіжність африканських саван і лісів слонів-які стверджують деякі, щоб бути дві популяції одного виду, приблизно так само давня, як розбіжність азіатських слонів і мамонтів.Враховуючи їх древніх розбіжності, ми робимо висновок, що африканські савани і лісові слони повинні бути класифіковані як два різні види.

Це рекласифікації має значення для збереження. Якщо є два окремих видів, кожен з них буде менше рясним (зокрема, рідше) і може бути в більшій небезпеці, ніж більш численні і широкі одного виду. Існує також потенційна небезпека, що якщо лісової слон явно не зазначені як вимираючий вид, браконьєри й контрабандисти могли би ухилитися від закону, що забороняє торгівлю знаходяться під загрозою зникнення тварин і їх продукції.

Слон лісу і савани слон може схрещуватися (схрестити), хоча їх переваги для різних територій скорочення таких можливостей. Як африканського слона лише нещодавно була визнана складається з двох окремих видів, груп у неволі слони не були всебічно класифіковані і деякі з них можуть бути гібридами.

Відповідно до нового дві класифікації видів, Loxodonta Africana відноситься конкретно до савані слон, найбільшим з усіх слонів. Це найбільший наземних тварин, з чоловіками стояв 3,2 метра (10 футів) до 4 метрів (13 футів) в холці і вагою 3500 кілограмів (7700 фунтів) до 12000 повідомив кг (26000 фунтів). Самка менше, стоячи близько 3 метрів (9,8 футів) на плечі. Найчастіше, савані слони перебувають у відкритому лук, боліт, озер і. Вони розташовуються на більшій частині південно савани зоні Сахари.

Інших передбачуваних видів, лісовий слон (Loxodonta cyclotis), як правило, менше і кругліше, і його бивні тонше і пряміше порівнянні з савані слон. Лісовий слон може важити до 4500 кг (9900 фунтів) і коштують близько 3 метрів (10 футів) у висоту.Набагато менше відомо про цих тварин, ніж їх побратими савані, тому що екологічні та політичні перешкоди, зробити їх важко вивчати. Як правило, вони живуть в щільну африканську дощових лісах Центральної і Західної Африки, хоча іноді вони бродять по краях лісу, тобто перекривав савани діапазонів слона будинку й гібридизації. У 1979 році Ян Дуглас-Гамільтон оцінками континентального населення африканських слонів близько 1,3 мільйона тварин.Ця оцінка носить суперечливий характер і, як вважають, валовий переоцінити,, але це дуже широко цитується і став де-факто базових, яка продовжує бути неправильно використана для кількісного тенденції до зниження населення видів.Через 1980-х років, Loxodonta отримали світову увагу у зв'язку зі скороченням числа основних популяцій у Східній Африці, в значній мірі в результаті браконьєрства. За африканських слонів Статус МСОП за 2007 рік, Є між 470000 і 690000 африканських слонів в дикій природі. Хоча ця оцінка охоплює лише близько половини загального діапазону слона, експерти не впевнені, що реальна цифра набагато вище, тому що малоймовірно, що великі групи населення залишаються виявлено. До цих пір найбільш численних груп є в даний час в південній і східній Африці, на частку яких припадає більшість континентальних населення. За даними нещодавно проведеного аналізу експерти МСОП, більшість великих населення у східній та південній Африки є стабільними або неухильно росте, починаючи з середини 1990-х років, в середньому 4,5% на рік.

Слон населення в Західній Африці, з іншого боку, як правило, невеликі і фрагментовані, і доводиться лише невелика частина континентального спільного.Багато чого залишається невизначеність щодо розмірів слона населення в Центральній Африці, де поширеність лісів робить обстежень населення важко, але браконьєрство на слонову кістку і м'ясо диких тварин, як вважають, інтенсивний протягом більшої частини регіону. Південь африканського слона населення більш ніж подвоївся, збільшившись з 8000 до більш 20.000, в тринадцять років після 1995 заборона на торгівлю слонової кістки. Заборона на торгівлю слонячою кісткою в південній частині Африки (але не в інших місцях) був знятий в лютому 2008 року, що викликало суперечки серед екологічних груп.